Словник Української Мови
Буква
1. Ідеологія та політика, в основі яких лежить ідея національної винятковості, переваги однієї нації над іншими, що нерідко призводить до міжнаціональної ворожнечі та дискримінації.
2. Світогляд і суспільно-політичний рух, що ставить інтереси власної нації понад усе, обстоюючи її суверенітет, культурну самобутність та право на самовизначення.
Приклад 1:
Можливо, йому вдавалося сказати дещо суттєве про українську літературу тому, що його вважали росіянином — в устах іншого це, мабуть, кваліфікувалося б як «український буржуазний націоналізм». Його ерудиція, висока філологічна культура, жвавий іронічний погляд на речі, здоровий скептицизм і незацикленість на авторитетах, об’єктивно-історичний підхід до фактів літератури на тлі багатющої культурної компаративістики — все це дуже імпонувало мені, виробляло в мені, іноді, можливо, й неусвідомлено, — всупереч марксистсько-ленінським догмам і соцреалістичним шаблонам — справжні критерії, добрий художній смак і спонуки до незаанґажованого пізнання.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”