НАЦІЛЯ́ТИ, недок., НАЦІЛИ́ТИ, док., перех. і неперех.
1. Спрямовувати, наставляти зброю, оптичний прилад тощо на якусь ціль, об’єкт. Націляти гвинтівку на мішень.
2. перен. Скеровувати чиїсь дії, думки, зусилля на досягнення певної мети; орієнтувати на щось. Націляти молодь на здобуття знань.