провіщання

1. Дія за значенням дієслова “провіщати“; передбачення, пророкування майбутнього, прогноз, часто з відтінком урочистості або таємничості.

2. Текст, висловлювання або образ, що містить таке передбачення; пророцтво, віщування.

3. (у спеціальному вживанні) Назва однієї з книг Старого Заповіту в деяких перекладах Біблії (синонім “Книги пророка Ісаї”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |