Значення
-
**НА́ТРУННИК**, -а, чол. 1. Той, хто виготовляє труни; трунар.
-
*заст.* Той, хто наглядає за тілом покійного до похорону; той, хто кладе небіжчика в труну.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. натрунник, р. натрунника, д. натрунникові, з. натрунник, о. натрунником, м. натрунникові, к. натруннику