1. Який натрудився, втомлений від важкої, тривалої роботи; стомлений, змучений.
2. Який утворився, з’явився внаслідок напруженої праці, натруджування (про мозолі, набряки тощо).
натруджений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Літак аж ніби крилами змахнув, Натруджений двигун тамує стогін. Невже мені лишиться тільки спомин Від тих беріз у весну крижану?
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |