Значення
-
НА́ТРОЛІТ, -у, чол. Мінерал класу силікатів, водний алюмосилікат натрію, який кристалізується в ромбічній сингонії, часто утворюючи голчасті або волокнисті агрегати білого, сіруватого або жовтуватого кольору; належить до групи цеолітів, використовується як адсорбент та іонообмінник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. натроліт, р. натроліту, д. натролітові, з. натроліт, о. натролітом, м. натроліті, к. натроліте