Словник Української Мови
Буква
1. Який набув певних навичок, умінь, фізичних якостей унаслідок систематичних вправ, тренувань; витренуваний.
2. Який досяг високого рівня готовності, злагодженості дій у результаті спеціальної підготовки (про організм, команду, військовий підрозділ тощо).
Приклад 1:
Та коли мозок відповідно підготований, натренований асоціаціями, коли зумієш вирватися на нові рівні пізнання, коли тобі відкриються несподівані вигини думки, починаєш бачити у творі нові шари смислу, нові можливості інтерпретацій, донедавна недоступні тобі. Знання породжує знання, а незнання інстинктивно обстоює необхідність шор, за якими легше сховатися, без яких йому просто не вижити.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”