Стан і властивість за значенням натренований; високий рівень підготовленості, набутої внаслідок систематичних вправ, тренувань.
натренованість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Стан і властивість за значенням натренований; високий рівень підготовленості, набутої внаслідок систематичних вправ, тренувань.
Відсутні