НАТОЧИ́ТИ, дієсл., докон. (до наточувати).
1. Зробити гострим, гострішим за допомогою точіння (інструмент, лезо тощо). Наточити ніж.
2. Виготовити, виробити точінням на токарному верстаті певну кількість чого-небудь. Наточити деталей.
3. Налити, набрати якусь кількість рідини, відкривши кран або спустивши з бочки. Наточити води з бочки.