наточувати

[nɑtot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

  1. Робити гострим, гострити що-небудь (переважно лезо, інструмент) протягом певного часу або до певного стану.

  2. Те саме, що нагострювати; загострювати кінець чогось (олівця, палиці тощо).

  3. Розм. Виготовляти, виробляти що-небудь точінням на токарному верстаті (у певній кількості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я наточую, ти наточуєш, він наточує, ми наточуємо, ви наточуєте, вони наточують

Приклади з художньої літератури

  • Дівчинко моя фіалковая,
    чом ти мене не любиш? —
    чорний кінь прийде, свисне на мене —
    тогди плакати будеш.
    Кулі летіли, в мене цілили —
    я за листя ховався:
    яворовий лист до серця притис—
    і не вбитим зостався.
    Летіли кулі тонкі, стальові —
    кучері розчісували:
    із серця нишком в зелену фляжку
    мед-пива наточували.
    А літа мої йшли, мов косарі
    по залізному мості;
    я листи писав — їх тобі несла
    синя рибка на хвОсті,
    Дівчинко моя фіалковая,
    я ж собі й не гадаю,
    що бистра вода рибку понесла
    до чужого Дунаю.
    — Іван Малкович

Більше записів