НА́ТО́ЧУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням наточувати 1 (робити гострим, загострювати лезо, вістря тощо).
наточування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
НА́ТО́ЧУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням наточувати 1 (робити гострим, загострювати лезо, вістря тощо).
Відсутні