1. Той, хто викликає у кого-небудь творче піднесення, натхнення; надихач.
2. Той, хто спонукає до дії, спрямовує чиюсь діяльність; ідейний керівник, організатор чого-небудь.
натхненник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За його спиною на стіні величезне гасло: «Хай живе ЦЮК — натхненник і організатор всіх наших перемог… і поразок!». А от і самі ювіляри, сидять рядочком, гарні й веселі — така собі чорно-біла графіка на тлі святково прибраного столу.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: іменник (однина) |