натха БукваН 1. У буддизмі та індуїзмі — поняття, що позначає відсутність постійної, незмінної сутності або «Я» в особистості чи явищах; доктрина не-душі, анатман. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←прищемитиприщавітися→