нате

1. Власна назва, яка може вживатися як прізвище (українське або іншомовного походження).

2. У термінології — складова частина деяких складних термінів, зокрема в хімії чи біології, що позначає сполуки або процеси (наприклад, у складі слів *нате*рій, *нате*кальцит), або як скорочення від «натрієвий» у спеціальних контекстах.

Приклади вживання слова

нате

Приклад 1:
Ось нате, дядьку, грійтеся. Спасибі.
— Невідомий автор, ” Liesia Ukrayinka”

Приклад 2:
Страви дня: біг мак, гот доґ, non корн, солт нате, ред гот чілі пепперс. Напій дня: «Джонні Вокер» (можливий «Байзон»!).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Добре, що побачив!.. (Оговтавшись, виймає з кошеля якiсь корiнцi та зiлля i простягає назустрiч марi, немов боронячись вiд неї. Вона трохи вiдступає. Вiн прочитує, замовляючи, дедалi все швидше). Шiпле-дiвице, Пропаснице-Трясавице! Iди ти собi на куп’я, на болота, де люди не ходять, де кури не пiють, де мiй глас не заходить. Тут тобi не ходити, бiлого тiла не в’ялити, жовтої костi не млоїти, чорної кровi не спивати, вiку не вкорочати. Ось тобi полинь – згинь, маро, згинь! Мара подається назад до озера i зливається з туманом. Надходить з оберемком хмизу, кладе перед дядьком, виймає з-за пазухи кресало й губку й розпалює вогонь. Ось нате, дядьку, грiйтеся. Спасибi. Ти догоджаєш дядьковi старому. (Розпалює коло вогню люльку). Тепер що iншого! (Вкладається проти вогню на травi, поклавши кошеля пiд голову, пакає люльку i жмуриться на вогонь). Якби ви, дядьку, якої байки нагадали. Бач! умалився!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 4:
Оце так так… Нате, малюйте, коли вам страждання на полотні важніші, ніж живі… Нате, робіть з ним, що хочете. (Кладе Лесика на старе місце.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”