НАТАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1. спец. Укладати, складати що-небудь у стоси, штабелі або в певному порядку. Натасовувати дрова в поленницю.
2. перен., розм. Нагромаджувати, збирати у великій кількості або поспіль (перев. про слова, думки, події). Натасовувати факти без належного аналізу.