НАТА́СКУВАННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням натаскувати¹ (навчати мисливських собак спеціальних навичок). Натаскування лягавих на болотяну дичину потребує терпіння та досвіду.
2. перен., зневажл. Поспішне, поверхневе навчання кого-небудь чогось, спрямоване лише на механічне засвоєння матеріалу без глибокого розуміння; зубріння, «натаскування». Натаскування учнів до іспитів не дає справжніх знань.
3. Дія за значенням натаскувати² (приносити що-небудь у якійсь кількості, поступово зносячи в одне місце). Натаскування дров до комори тривало цілий день.