1. (діал.) Те саме, що насичення — процес насичування або стан насиченості.
2. (діал.) Насипана земляна споруда, вал, насип.
3. (діал., заст.) Місце, де щось насипано (наприклад, зерно); купа, насип.
насит
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якщо є мудрість, то тоді є насит і весел ість; та коли мудрість у Бозі, то для того вище сказав: “Мудрого очі його в голові його, а безумний у пітьмі ходить”. А коли говорить: “Суєта суєт… немає достатку під сонцем”, то чи не те ж саме оце: “Спробуйте і дивіться… Плоть ніщо, дух животворить…” Єрмолай.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: іменник (однина) |