1. Дія за значенням дієслова “наситити” або “насичувати“; набуття чимось у великій кількості, досягнення високої концентрації певних властивостей, елементів або якостей.
2. (фіз., хім.) Стан розчину, коли він при певних умовах (температура, тиск) не може розчинити більше речовини; стан пари, коли її щільність є максимальною за даної температури.
3. (тех.) Ступінь інтенсивності кольору або тону; яскравість, глибина кольору.
4. (перен.) Багатство, наповненість змістом, емоціями, подіями тощо.