насиджений
[nɑsɪdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який довгий час сидів на чомусь, перебував у сидячому положенні, через що викликав оніміння, затерпнення частини тіла.
-
Який довго висиджувався, витримувався в певних умовах (про яйця птахів, ікру риб тощо) для отримання потомства.
-
Який набув певних властивостей в результаті тривалого перебування, лежання, відстоювання (найчастіше про напої, продукти харчування).
-
Розм. Який набув глибини, повноти, інтенсивності в результаті тривалого накопичення, витримки (про колір, почуття, знання тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. насиджений, р. насидженого, д. насидженому, з. насидженого, о. насидженим, м. насидженім