насиченість

[nɑsɪt͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “насичений“; наявність великої кількості якоїсь речовини, елемента або якості в чомусь, концентрація.

  2. У фізиці, техніці — ступінь інтенсивності кольору або звуку; максимальна величина певного параметра, що може бути досягнута в системі.

  3. У хімії — властивість розчину, що містить максимально можливу кількість розчиненої речовини за даних умов.

  4. У переносному значенні — багатство змісту, емоційна або інтелектуальна наповненість (наприклад, художнього твору, життя).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. насиченість, р. насиченості, д. насиченості, з. насиченість, о. насиченістю, м. насиченості, к. насиченосте

Більше записів