насування

НАСУВАННЯ, я, с.

1. Дія за значенням насувати¹ 1–3 та насуватися¹ 1–3. Насування хмар затьмарило небо.

2. спец. Процес поступового переміщення, наближення чого-небудь (геологічних шарів, військових підрозділів тощо). Насування льодовика змінило ландшафт долини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Так, насування Індостанської плити на Сибірську утворило Гімалаї. Насування Африкано – Аравійської платформи на Східноєвропейську сформувало Кавказькі, Кримські гори, Альпи.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |