насув

НА́СУВ, у, чол.

1. Дія за значенням насува́ти, насу́нути 1; насування. // Результат такої дії; те, що насунулося, насувається.

2. геол. Розривне порушення залягання гірських порід, за якого одна їх товща насувається на іншу внаслідок горизонтальних тектонічних рухів земної кори.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |