1. Який перебуває в стані суму, задуми; засмучений, задумливий.
насумрений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Був він невисокий на зріст, але кремезний і присадкуватий, замкнений в собі, насумрений, важкий на вдачу й непривітний. За традицією, поширеною серед митців, він носив тютюнового кольору крилатку й великий ширококрисий, вигорілий на сонці капелюх.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: прикментик () |