1. Жінка, яка володіє магією, чаклунка, ворожека; заст. відьма.
2. У західнослов’янській міфології: зла, шкідлива душа померлої або задушеної жінки, що наводить на людей хвороби та морок, з’являється у вигляді метелика, нічної пташки або тіні.
магівниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |