магівниця

[mɑɦiʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Жінка, яка володіє магією, чаклунка, ворожека; заст. відьма.

  2. У західнослов’янській міфології: зла, шкідлива душа померлої або задушеної жінки, що наводить на людей хвороби та морок, з’являється у вигляді метелика, нічної пташки або тіні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магівниця, р. магівниці, д. магівниці, з. магівницю, о. магівницею, м. магівниці, к. магівнице

Більше записів