1. Доконаний вид до «насу́джуватися» (у значенні «набувати судовим шляхом, домагатися чогось через суд»).
2. Ужитися, наговоритися досхочу, займаючись судочинством, судовими справами або перебуваючи в суді.
насудитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |