настрямок

НАСТРЯ́МОК, -мка, чол. 1. Напрямок, курс руху або лінія, уздовж якої відбувається розвиток, дія чи переміщення; орієнтир.

2. спец. Вектор або задана лінія в просторі, що визначає положення об’єкта відносно певної точки відліку; термін, уживаний у навігації, геодезії чи фізиці для позначення чітко визначеного напряму.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |