1. Який стосується настрою, пов’язаний із настроєм; що виражає настрій, сповнений певного настрою (про музику, твір, людину тощо).
настроєвий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тому так подобається мені навіяний осіннім перебуванням у напівпорожньому Будинку творчости настроєвий вірш Оксани Забужко: У цьому домі зимно. Уночі Тут ходить вітер і риплять мостини, Мов хто шукає сховані ключі Од скарбу, скріпленого кровію дитини.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |