Словник Української Мови
Буква
1. Який має певний настрій, душевний стан; сповнений якогось почуття, перебуває в певному емоційному тонусі (перев. з прислівником або вказівкою на стан).
2. Який виявляє готовність, бажання або схильність до чого-небудь; налаштований на певну дію, справу чи ставлення.
3. Який пройшов настройку, регулювання для правильної роботи, звучання чи функціонування (про музичні інструменти, механізми, прилади).
Приклад 1:
Завжди як згусток енергії, реактивний і закличний, він тоді був якось лірично, задумливо настроєний, багато говорив про Атену, з якою щасливо зблизився, хотів, щоб ми пізнали одна одну, залишив мені її вірші. Одне слово, мовби готував ґрунт для нашого майбутнього зближення.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Настроєний на мусікійський тон, Він переміг звірячу хіть кентавра, Друг смертних і богів, кентавр Хірон. 25.02.1922 Тесей …perjure et perfide Theseu!
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”