НАСТРІЛЯ́ТИ, дієсл., док., перех.
1. Стріляючи, вбити, знищити певну кількість дичини, тварин або ворогів. Мисливці настріляли багато качок.
2. Стріляючи, добути, зібрати певну кількість чогось (переважно про боєприпаси або трофеї). Він настріляв чимало гільз на полігоні.
3. перен., розм. Здобути, отримати що-небудь у певній кількості завдяки наполегливим діям, проханням або випадково. Йому вдалося настріляти кілька квитків на концерт.