1. (техн.) З’єднувати деталі за допомогою стрічки, прикріплюючи її до поверхні.
2. (перен., розм.) Налаштовувати, наводити на певний стан або думку, часто шляхом впливу або підготовки.
настренчувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Їх одрядили варшавські єзуїти в Лубни, щоб наглядати за Єремією, настренчувати його до католицької пропаганди і про все подавати звістки у Варшаву. Єремія привітав їх привітно, але побалакав з ними холодно й заборонив їм заходжуватись коло католицької пропаганди в Лубенщині.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”
Частина мови: дієслово () |