1. Властивість за значенням настійливий; здатність наполегливо, невідступно домагатися чого-небудь, виявляючи твердість і рішучість у досягненні мети.
настійливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість за значенням настійливий; здатність наполегливо, невідступно домагатися чого-небудь, виявляючи твердість і рішучість у досягненні мети.
Відсутні