1. Рідина, яка утворюється внаслідок настоювання (у 1 знач.) чого-небудь; настоянка. Водний настій лікарських трав.
2. Рідина, що утворюється внаслідок настоювання (у 2 знач.) чого-небудь; настійка. Міцний настій на травах.
настій
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Це було досягнуто ціною вливання у Респондента чергової дози, якої Респондент вимагав з потроєною невідпорністю (знаний Монсиньйорові настій «Падуча зірка», на три чверті (!) розведений мінераль ною водою «Люцифер»).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: іменник (множина) |