настелювач

[nɑstɛljuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Спеціаліст або робітник, який займається настиланням (укладанням) підлоги, покриття, покрівлі або інших конструкцій з дощок, плит, рулонних матеріалів тощо.

  2. Рідко — той, хто щось розстилає, розгортає (наприклад, килим, доріжку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. настелювач, р. настелювача, д. настелювачеві, з. настелювача, о. настелювачем, м. настелювачеві, к. настелювачу

Більше записів