манат

[mɑnɑt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У мусульманській міфології — злий дух, демон, що з’являється у вигляді величезної піти з палаючими очима; один із джинів.

  2. В ісламі — одна з трьох головних богинь (разом із аль-Лат та аль-Уззою) доісламської аравійської міфології, яку шанували в Медині; після встановлення ісламу вважалася однією з головних ідолопоклонницьких божеств.

  3. Переносно — ідол, кумир, предмет сліпого поклоніння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. манат, р. маната, д. манатові, з. манат, о. манатом, м. манаті, к. манате

Більше записів