манат

1. У мусульманській міфології — злий дух, демон, що з’являється у вигляді величезної піти з палаючими очима; один із джинів.

2. В ісламі — одна з трьох головних богинь (разом із аль-Лат та аль-Уззою) доісламської аравійської міфології, яку шанували в Медині; після встановлення ісламу вважалася однією з головних ідолопоклонницьких божеств.

3. Переносно — ідол, кумир, предмет сліпого поклоніння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |