настелитися БукваН 1. (про сніг, листя, травину тощо) Покрити поверхню щільним, рівним шаром; накритися, утворити настил. 2. (розм.) Лягти, розташуватися на чомусь плоскому та широкому (часто про групу людей). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←іхтіоколманас→