наставництво

[nɑstɑʋnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Діяльність, обов’язки наставника; керівництво, опіка над ким-небудь із метою навчання, виховання, передачі досвіду.

  2. Система виробничого навчання та виховання молодих робітників, фахівців, за якої досвідчений працівник (наставник) передає свої знання та навички новачкові безпосередньо на робочому місці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наставництво, р. наставництва, д. наставництву, з. наставництво, о. наставництвом, м. наставництві, к. наставництво

Більше записів