1. Стос. до наставника, наставниці; який належить, властивий їм; повчальний, менторський. Наставницький тон; наставницькі поради.
наставницький
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стос. до наставника, наставниці; який належить, властивий їм; повчальний, менторський. Наставницький тон; наставницькі поради.
Відсутні