настарчати

[nɑstɑrt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. настарча́ти, дієслово, недоконаного виду, перехідне.

  2. Розташовувати, ставити або класти що-небудь у великій кількості, часто безладно або надто щільно, заповнюючи простір. Настарчати повну шафу книжок.

  3. перен., розм. Надавати, пропонувати або подавати щось (найчастіше їжу чи напої) у надмірній кількості, пригощаючи когось. Господиня настарчала гостям стільки страв, що ті ледве встигали куштувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. настарча, р. настарчати, д. настарчаті, з. настарча, о. настарчам, м. настарчаті, к. настарча

Більше записів