1. Те саме, що наставляти¹; давати кому-небудь настанови, поради, вказівки, як діяти, поводитися.
2. Розташовувати, ставити що-небудь у певному порядку, напрямку або в потрібному місці; націлювати.
настановляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Од козаків одняли право настановляти собі гетьмана. Над ними поставили за старшого поляка комісара.
— Невідомий автор, “Kniaz Ieriemiia Vishnieviets K Kii Ivan”
Частина мови: дієслово () |