1. Надати когось, щось у великій кількості, у надлишку; щедро постачати, забезпечувати чимось.
2. (рідк.) Наточити, загострити багато чогось або довго, інтенсивно точити один предмет.
настачити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Н а с т а р ч и т и — настачити, забезпечити («ви гадаєте, що віта не найдємо, ми би з села на цілу околицю вітів настарчили»). Н а с т а т и — також: 1) зробитись («тепер молоді ґазди мудрі настали»; «худоба інакша настала»); 2) з’явитись («як настав мадзур, та й найшов кожушину»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |