Значення
-
НА́СПОК, присл., заст., діал. Те саме, що наспіх; поспіхом, квапливо, нашвидкуруч. Він зібрався наспок, ледве встигнувши попрощатися з родиною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наспки, р. наспок, д. наспкам, з. наспок, о. наспками, м. наспках, к. наспки