НА́СПОК, присл., заст., діал. Те саме, що наспіх; поспіхом, квапливо, нашвидкуруч. Він зібрався наспок, ледве встигнувши попрощатися з родиною.
наспок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |
Древослів
Словник Української Мови