1. Почуття задоволення, радості, втіхи від чого-небудь приємного; блаженство.
2. Те, що викликає таке почуття; джерело задоволення, втіхи.
3. Заст. Користь, вигода, прибуток.
насолода
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Не знаю, звідки в мене ця ніжна особлива любов до білоруської мови, але читати й перекладати білоруські тексти — для мене справжня насолода, і от десь усередині 70-х мені до рук потрапила збірка поезій Караткевіча «Моя Іліяда», видана 1969 року в Мінську. То були тяжкі часи.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
1 Для засмученого сльози певна насолода (лат.). Quid est virtus?
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 3:
Прибуток не є насолодою, а викон анням тілесної потреби, а якщо насолода, то не внутрішня; справжня ж сердечна насолода міститься 319 у спорідненій праці. Тим вона солодша, чим природніша.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Приклад 4:
Ta коли життя від сердечних веселощів, а веселощі від насолоди, то від чого залежить насолода, що насолоджує серце? Пояснює боговидець Платон8: “Немає солодшого над тину”10.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Приклад 5:
А ми можемо сказат и; що лише в істині живе справжня насолода і що лиш вона животворить серце наше, яке Divinus Plato – божественний Платон. 215 володіє тілом, і не помилився якийсь мудрець, поклавши як різницю між ученим і невченим межу мертвого і живого.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: іменник (однина) |