1. (у філософії, логіці) Метод мислення, що полягає у виведенні (дедукції) окремих положень, висновків із загальних принципів, аксіом або посилок; дедукція.
2. (рідко) Процес створення, утворення чогось нового на основі чогось існуючого; творення, формування.