Значення
-
(у філософії, логіці) Метод мислення, що полягає у виведенні (дедукції) окремих положень, висновків із загальних принципів, аксіом або посилок; дедукція.
-
(рідко) Процес створення, утворення чогось нового на основі чогось існуючого; творення, формування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. насновування, р. насновування, д. насновуванню, з. насновування, о. насновуванням, м. насновуванні, к. насновування