Значення
-
**І́СТНИЙ**, а, е. 1. Який існує насправді; справжній, дійсний. *Істний факт*.
-
Який є справжнім, непідробним; той, що має всі ознаки чогось. *Він був істним патріотом*.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. істний, р. істного, д. істному, з. істного, о. істним, м. істнім, к. істний