Словник Української Мови
Буква
Наснаженість — властивість за значенням дієслова “наснажити“; стан, коли щось наповнене соком, живильними речовинами, силою; соковитість, поживність.
Наснаженість — переносно: насиченість якоюсь якістю, ідеєю, емоцією; інтенсивність, виразність, сила вияву.
Приклад 1:
Вражають публіцистична пристрасність та емоційна наснаженість творів Сковороди. Звичайно, вона не суперечить раціонально-логічному аспекту його творів.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”