1. Втягнути в себе ртом рідину, повітря тощо, створюючи тиск; навбирати смоктанням.
2. Перен., розм. Набути певних знань, навичок, звичок або ставлень під час тривалого перебування в певному середовищі, через постійний вплив чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Втягнути в себе ртом рідину, повітря тощо, створюючи тиск; навбирати смоктанням.
2. Перен., розм. Набути певних знань, навичок, звичок або ставлень під час тривалого перебування в певному середовищі, через постійний вплив чогось.
Приклад 1:
Та жадібна 275 п’явка може по -різному з обставин помаленьку насмоктати собі великого добра, а вже ваша суха, н емазана, за прислів’ям, і німа вдячність, скажи, благаю, які вам принесе плоди? Чи чинок, чи грунтик, чи імперіалик, чи що?
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”