наслідці

1. (від “наслідок“) — у результаті, як наслідок чогось, через щось; звичайно вживається в поєднанні з попереднім “а” для підсилення причинно-наслідкового зв’язку: “а наслідці” — а тому, а внаслідок цього, а отже.

2. (заст., діал.) — пізніше, потім, згодом; після чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Замкни їх у скриню на замок на два зводи, щоб часом не повтікали та не потяглись наслідці за тобою в гості на іменини, — жартував Радюк.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: прислівник () |