наслідці

[nɑslidt͡si] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. (від “наслідок“) — у результаті, як наслідок чогось, через щось; звичайно вживається в поєднанні з попереднім “а” для підсилення причинно-наслідкового зв’язку: “а наслідці” — а тому, а внаслідок цього, а отже.

  2. (заст., діал.) — пізніше, потім, згодом; після чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наслідець, р. наслідця, д. наслідцеві, з. наслідця, о. наслідцем, м. наслідцеві, к. наслідцю

Більше записів