наслідник

[nɑslidnɪk] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Той, хто отримує майно, права або зобов’язання від померлого власника на підставі заповіту або закону; спадкоємець.

  2. (переносне значення) Той, хто продовжує справу, ідеї, традиції попередника; наступник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наслідник, р. наслідника, д. наслідникові, з. наслідника, о. наслідником, м. наслідникові, к. насліднику

Більше записів