наслати

1. (заст., рідк.) Надіслати когось, щось у значній кількості або з певною метою; направити багатьох.

2. (перен., заст.) Викликати, спричинити щось (зазвичай негативне), обрушити на когось (наприклад, лиха, біду, кару).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |