1. (спеціально) Розкидати насіння по поверхні ґрунту для сівби, часто без наступного загортання в землю.
2. (переносно, рідко) Посівати, створювати передумови для чогось, спричиняти (найчастіше у стійкому словосполученні “насівати непорозуміння”).
Словник Української Мови
Буква
1. (спеціально) Розкидати насіння по поверхні ґрунту для сівби, часто без наступного загортання в землю.
2. (переносно, рідко) Посівати, створювати передумови для чогось, спричиняти (найчастіше у стійкому словосполученні “насівати непорозуміння”).
Приклад 1:
Почав насівати дощик холодним, колючим порохом. Доктор усе частіше зупинявся й, нахилившись та водячи головою в різні боки, пильно придивлявся.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”